Поверховість будинків — показник, який використовується для характеристики споруд у плані їх висотності. Він застосовується в ряді нормативних документів (про них — далі) для позначення технічних характеристик створюваних будівель. Має ряд специфічних характеристик.
Загальна інформація
Як найбільш відповідний нормативно-правовий документ обраний СНиП 31-01-2003. З нього необхідно витягти кілька особливо важливих моментів:
- У поняття поверховості включається тільки надземна частина.
- Простір, висота якої не досягає 1,8 метра, не відноситься до нього.
- Мансарди включаються в загальну поверховість.
- Цокольні та технічні рівні можуть розглядатися як надземні тільки в тих випадках, якщо їх верхнє перекриття знаходиться не менше ніж у двох метрах від землі.
Поверховість будівлі використовується для позначення висотності споруд.
Про кількісний фактор
Дане поняття передбачене Містобудівним кодексом, а також застосовується при різних експертизах. Це один з нормативних документів, на який спирається поняття поверховості. Використовується для визначення висотності споруд в таких випадках, як:
- відхилення у проектній документації при її погодженні;
- проблеми при проведенні експертиз;
- складності при участі в державних проектах і замовленнях;
- проблеми при узгодженні проектів індивідуального житлового будівництва;
- і безліч інших.
Як багато можуть здогадатися, проблеми тут ставляться до визначення поверховості будівлі. Як же не допустити такого розвитку ситуації?
Приклад
Найчастіше з такою плутаниною стикаються ті, хто веде індивідуальне житлове будівництво. Чому склалося таке положення? Справа в тому, що під визначення індивідуального житлового будівництва потрапляє тільки той будинок, в якому кількість поверхів не перевищує трьох. У такому разі для об’єктів, що зводяться не потрібно проводити державну експертизу.
Припустимо, що у будинку є три надземних рівня. І ще один підземний технічний поверх, де знаходиться котельне устаткування і безліч інших інженерних вузлів. І ось кількість рівнів в будинку вже чотири. А як ми пам’ятаємо, державна експертиза не потрібна в тих випадках, якщо кількість поверхів не більше трьох. Багато плутаються в такій ситуації і вважають, що розмова в документації йде про поверховості, але така думка не відповідає дійсності. Якщо не врахувати дану обставину при підготовці і надалі погодженні проектної документації, то в майбутньому можуть виникнути неприємності. Необхідно звернути увагу на той факт, що практично всі регулюючі положення, наявні в Містобудівному кодексі, так само як і інші нормативні акти, орієнтуються, як правило, не на поверховість будівлі. Для них важливо те, скільки в ній рівнів.
Про поверховість
Тепер черга інвентаризації житлового фонду. Поверховість визначається за кількістю побудованих надземних рівнів. При проектуванні необхідно враховувати ще ряд специфічних моментів. А саме те, що в рахунок поверховості житлового будинку потрапляють:
- технічний поверх;
- мансарда;
- цокольний поверх — за умови, що верх його перекриття знаходиться не менше ніж у двох метрах над землею;
- площадки, антресолі, яруси (у разі якщо їх площа складає не менш 40% розміру рівня).
При цьому не слід забувати і про вимоги безпеки. Адже різні проблеми, приміром особливості пожеж в будівлях підвищеної поверховості, можуть призвести до значних жертв, коли люди відрізані від шляхів евакуації і не можуть покинути небезпечну зону. Висотність будівель може зробити цей процес складним.
Простір, який не враховується
У такому випадку зазначаються, хоча в поверховість не включаються:
- Технічне підпілля під спорудою. Незалежно від його висоти, не враховується.
- Міжповерхове простір. За умови, що його висота не перевищує 1,8 метра.
- Технічний горище. За умови, що його висота не перевищує 1,8 метра.
- Технічні надбудови на покрівлі. Це машинні приміщення ліфтів, вентиляційні камери, виходи зі сходових кліток, дахові котельні.
Бюрократичний питання
Необхідно знати про окремі нюанси під час підготовки технічного плану. Наприклад, якщо споруда володіє різною кількістю рівнів, то необхідно вказати саме мале і велике значення з використанням інтервалів. Наприклад: 14-16. Але при інвентаризації житлового фонду правила трохи змінюються. Так, якщо у об’єкта різна кількість рівнів, то поверховість визначається по найбільшому значенню. Також необхідно пам’ятати про обмеження, що дозволяють споруда віднести до певної групи. Наприклад, індивідуальні житлові будинки повинні мати не більше ніж три надземних поверху. Тоді як згідно з чинним законодавством для об’єктів допоміжного призначення державна експертиза необхідна, якщо планується будівництво двох рівнів.
Класифікація
Класифікація будівель за поверховістю передбачає виділення малих, середніх і великих об’єктів. До кожного з них висуваються свої вимоги:
- Малоповерхові будівлі. До них відносяться всі будови, у яких від одного до чотирьох рівнів з урахуванням мансарди.
- Среднеетажние будівлі. Кількість рівнів яких коливається в діапазоні від п’яти до восьми.
- Высокоэтажные будівлі (багатоповерхівки). Це споруди, у яких дев’ять і більше рівнів.
Слід зазначити, що це далеко не єдиний класифікаційний підхід. Крім нього існує ще й такий:
- Малоповерхові будівлі. Мають один-два рівня.
- Будинки середньої поверховості. Мають від трьох до п’яти рівнів.
- Багатоповерхові будинки. Мають від шести рівнів.
- Будівлі підвищеної поверховості. Мають від одинадцяти до шістнадцяти рівнів.
- Висотні споруди. Мають від шістнадцяти поверхів.
І навіть цими двома класифікаційними підходами справа не обмежується. Це пов’язано з тим, що немає чітких і єдиних критеріїв для безлічі використовуваних понять. Наприклад, можуть використовуватися позначення, представлені в статті, але з іншими практичними показниками. Поки на законодавчому рівні не буде розроблений і прийнятий єдиний норматив, такі «коливання» в класифікації будуть продовжуватися.
Питання безпеки
Звичайно, хотілося б, щоб нічого небезпечного не відбувалося, але краще бути готовим до можливих проблем. Це відноситься як до засобів ліквідації, так і до шляхів порятунку. Якщо говорити про сукупність вимог, що належать до довговічності, вогнестійкості, а також ряду інших експлуатаційних якостей, то всі будівлі слід розділити на чотири класи:
- Це великі промислові і громадські будівлі, житлові будинки на дев’ять і більше поверхів. Для них характерні підвищені експлуатаційні та архітектурні вимоги.
- Високі вимоги пред’являються до більшості малих громадських та промислових будівель, житлових будинків до дев’яти поверхів.
- Споруди з середніми архітектурними та експлуатаційними вимогами — житлові будинки малої і середньої поверховості.
- Тимчасові будівлі, які повинні відповідати мінімуму експлуатаційних і архітектурних вимог.
Це далеко не все, що необхідно брати до уваги. Так, завжди слід думати про можливі шляхи евакуації. Якщо торкнутися особливості будівель підвищеної поверховості, то варто знати, що для них потрібні не тільки під’їзди, але й сходи, розміщені з боків будівель. З малоповерховими будівлями в цьому плані легше, адже у випадку надзвичайної події мешканці можуть їх залишити не тільки через двері, але і через віконні прорізи. Тоді як для дев’ятого поверху такий «запасний план» виглядає не краще, ніж сама небезпека.
Про виконання законодавчих норм будівництва
Це дуже важливо з цілого ряду факторів:
- Нехтування встановленими нормами не сприяє надійності кінцевого продукту. Будівельники не зможуть реалізувати його майбутнім мешканцям, і це — найкращий результат. А можливо і таке, що зведена споруда впаде і віднесе людські життя.
- Нехтування встановленими нормами, при їх виявленні контрольними комісіями, «винагороджується» штрафами і приписами. Якщо стався неприємний інцидент, наслідком якого стала втрата здоров’я або загибель людини, то відповідальна особа може бути усунена від роботи з подальшим позбавленням волі.
Слід завжди пам’ятати, що правила безпеки пишуться кров’ю, тому нехтувати ними не потрібно. Та й у кінцевому підсумку при виникненні неприємних інцидентів їх дотримання окупається повністю. Хоча багато хто і не люблять регулюючу бюрократію (слід зазначити, що досить часто це заслужено), але не слід повністю ігнорувати. Адже безліч різних аспектів і нюансів, про які йде мова, заслуговують того, щоб їм було приділено належну увагу.
Щоб частково оцінити наслідки, можна ознайомитися з КоАП РФ. Тут нас найбільше цікавить стаття 9.4 «Порушення обов’язкових вимог в галузі будівництва…». Так, суми штрафів варіюються в діапазоні від двадцяти тисяч до мільйона рублів.
Висновок
Ось і розглянута базова інформація по головній темі. Звичайно, якщо заглибитися в більш детальні нюанси, то ще є про що говорити. Але на жаль, для повноцінного розгляду теми може не вистачити навіть і цілої книги. Наданої інформації повинно вистачити для того, щоб навчитися відрізняти поверховість будівлі і її рівні, розуміти предмет статті і розбиратися в різних питаннях, які можуть виникнути під час проектування або оформлення документації. Хоча краще не сподіватися, що такого невеликого обсягу інформації вистачить для того, щоб протистояти в суперечці справжньому професіоналу своєї справи. І слід запам’ятати — поверховість будівлі використовується для надання характеристики висотності будівель. Але цей параметр має низку специфічних особливостей і вимог, з-за чого виникають відмінності між використанням побутової і бюрократичної терминологий.
