Питання про те, як обрізати юку, рано чи пізно виникає у кожного власника цієї рослини. Справа в тому, що в домашніх умовах цей екзотичний квітка може вирости дуже високим. Зовнішній же вигляд рослини при цьому буде не надто привабливим: голий стовбур і шапка листя вгорі. У статті буде докладно розказано, як обрізати юку в домашніх умовах, а також про те, коли і з якою метою це робиться.
Загальні відомості про рослину, опис
Рід Юка (Yucca) відноситься до сімейства Спаржеві (раніше — до сімейства Лілійні). Іноді її називають помилковою пальмою. Вирощується в домашніх умовах юка являє собою ефектна декоративна рослина з високим древянистым (іноді — розгалуженим) стовбуром, на кінці якого зосереджені значні шапки листя. Вони вузькі, довгі, лилейно-ланцетні, загострені. В залежності від виду, листя юки можуть мати зелений або сизувато-зелений колір, бути прямостоячими або проникаючими. У висоту окремі види можуть виростати до трьох метрів.
Найбільш поширені садові види — чагарники з древянистым стовбуром. Цвіте юка (фото можна побачити нижче) білими дзвоновими квітками, але в домашніх умовах це трапляється рідко, адже щоб квіткові бруньки змогли закластися, потрібна тривала холодна зимівля (ідеальна температура для утримання юки в період спокою — не вище + 10 градусів). Тому цвіте звичайно юка садова, яка вирощується під відкритим небом. Плоди-коробочки отримати від рослини практично неможливо, так як для його запилення потрібні комахи — ендеміки південних широт.
Батьківщина рослини – Новий Світ. На півдні США, в Центральній Америці та Мексиці умови для неї ідеальні. У країнах південної Європи, і навіть у нашому помірному тклимате, юку теж нерідко вирощують під відкритим небом. Найбільш ж вона поширена в якості кімнатної квітки.
Види рослини
Це рослина чудово живить і прикрашає ландшафт ділянки. В умовах відкритого грунту зазвичай вирощують два види: юку сизу (Glauca Nutt) і нитчатую (Filamentosa). Вони являють собою багаторічні невисокі вічнозелені чагарники.
У кімнатних умовах найчастіше можна зустріти юку гігантську, або слонову (gigantea або elephantipes), рідше – алоэлистную (aloifolia). Перша з них отримала назву із-за широкого товстого стовбура, нагадує слонячу ногу. У природних умовах вона може виростати до дев’яти метрів і мати діаметр крони чотири — п’ять метрів. Листя слонової юки (фото можна побачити нижче) – темно-зелені, лінійно-ланцетні, в природі можуть виростати в довжину більше метра. Крона юки алоэлистной більше нагадує кулю. Це рослина, більш низькоросла і менш потужний. Листя у нього жорсткіше.
Юкка в домашніх умовах
Ця рослина досить невибаглива, і це одна з причин, за якими воно користується популярністю у квітникарів. Зростає кімнатна юка повільно, але при цьому вона досить привабливо виглядає. Однак щоб не отримати довгий голий стовбур, а на ньому — шапку листя під стелею, необхідно заздалегідь подбати про зовнішній вигляд рослини. Для цього проводиться обрізка юки з метою отримання бічних пагонів. Вона дозволяє домогтися розгалуження рослини.
Ця процедура корисна ще й тому, що росте юка, як говорилося вище, дуже повільно, тому великі екземпляри коштують досить дорого. Але, провівши обрізку юки, можна отримати власний посадковий матеріал, придатний для вкорінення. Про те, як виростити юку самостійно, а також про нюанси догляду за рослиною буде коротко розказано нижче.
Підготовка, вибір місця обрізки
Вирішуючи, в якому місці і як обрізати юку, слід мати на увазі, що після цієї процедури товщина стовбура назавжди залишиться такою, як зараз. Він уже не буде зростати. Тому постарайтеся заздалегідь уявити, як буде виглядати рослина надалі. Якщо воно недостатньо зросла у висоту або занадто тонке, можливо, краще почекати з обрізанням рік або навіть кілька років.
Вибираючи місце для обрізки, враховують наявність нирок. Якщо стовбур юки має товщину до 5 сантиметрів, залишають дві нирки, якщо 7-8 — чотири. Згодом з кожної нирки сформується нова верхівка з листям, і рослина буде виглядати більш пишним і привабливим.
У висоту юка повинна бути не менше 60-70 сантиметрів. На відстані менше 50 сантиметрів обрізати її небажано. Підготовка до обрізанні передбачає рясний полив протягом декількох днів. Завдяки цьому рослина отримає менший стрес.
Що знадобиться
Для обрізки рослини потрібно підготувати гострий ніж або садовий секатор. Лезо інструменту слід продезінфікувати, протерши спитом, щоб уникнути можливого загнивання стовбура. Також знадобляться товчене деревне (активоване) вугілля та садовий вар або натуральний віск.
Вибір часу
Обрізка юки з метою отримання бічних пагонів і садивного матеріалу проводиться в кінці зими або ранньою весною, поки рослина ще не вийшло з періоду спокою. У квітні у юки починається активний ріст, і якщо цей період збігається з обрізанням, квітка може загинути. Якщо ж процедуру провести до цього часу, зрізи стовбурів добре підсохнуть, і юка починає гілкуватися.
Коли і як обрізати юку садову? Це також робиться ранньою весною, у помірних широтах – після сходу снігу. Якщо рослина добре перенесло зимівлю, видаляють сухі та пошкоджені листя. Їх також можна обрізати після цвітіння, разом з квітконосом.
На що звернути увагу
Обрізку проводять одним рухом. Надломлювати стовбур не можна, інакше можна пошкодити знаходяться на ньому точки зростання. Місце зрізу має бути рівним. Інструмент повинен бути гострим, так як стовбур юки досить міцний і міцний. Його бажано зрізати одним точним рухом.
Обробка місця зрізу
Зріз необхідно підсушити протягом двох годин. Після цього його присипають тонким шаром товченого деревного або активованого вугілля. Потім зріз потрібно залити рідким парафіном або обробити садовим варом.
Після обрізки рослину потрібно поставити в півтінь. Протягом двох місяців його поливають дуже дбайливо, не більше одного разу на тиждень. Якщо обрізка пройшла вдало, і рослина її добре перенесло, через кілька місяців юка починає гілкуватися. Навколо стовбура з’являються нові стебла (від двох до п’яти). Їх кількість залежить від товщини стовбура і того, скільки на ньому було залишено нирок.
Обрізка на живці
Обрізка юки з метою отримання живців проводиться в тому випадку, якщо рослина починає пропадати. Зазвичай це видно по стовбуру, який починає розм’якшуватися. Причина — ураження гниллю, в тому числі і внаслідок надмірного поливу. Це одна з найбільш частих причин загибелі таких рослин.
Зрізають все не уражені гниллю частини стовбура та гілок. Їх нарізають на живці довжиною 25-35 сантиметрів. Місця зрізів обов’язково підсушують не менше двох годин, потім присипають активованим або подрібненим деревним вугіллям. Потім живці ставлять у воду або садять в пісок. Після появи молодих листочків або у воді — корінців можна пересаджувати живці. Часто, якщо стовбур і гілки вражені, на жаль, можна врятувати тільки верхівки юки.
Вирощування юки
Як вже говорилося вище, отримані в результаті обрізки верхівки з листям, так само як і черешки, можна використовувати для вкорінення. Попередньо їм дають трохи подвянуть в темному місці.
Для посадки дуже важливо використовувати підходящу грунт. У природі юки ростуть на сухих піщаних грунтах. Для рослини дуже важливо, щоб вода не застоювалася, а грунт не закисає. Тому в горщик обов’язково кладуть хороший шар дренажу (5-7 сантиметрів). Краще, якщо це буде не керамзит, а велика галька, бита цегла або черепки. Це зробить горщик більш стійким, оскільки юка виростає до значних розмірів. Грунт повинен бути поживним, але пухким, з рн 5,5 – 6,5. Можна купити готовий в магазині. Підійде суміш для пкк, драцен і пальм. А можна і зробити його самостійно на одному з наступних рецептів:
- Дернова, листова земля, дрібний гравій – по дві частини, перегній – одна частина.
- Компост, дрібний гравій (3-4 мм, можна взяти крупний пісок або цеоліт), кокосовий субстрат – по одній частині, універсальна магазинна суміш – одна частина.
Укоріненого здорового рослині корисний яскраве світло. Але юку бажано оберігати від прямих сонячних променів, які можуть викликати опік листя. Для посадки юки садової вибирають добре освітлене місце. Кімнатна рослина бажано влітку виносити на балкон або у двір, воно любить світло і свіже повітря. Це ще одна причина, по якій має сенс обрізати юку (як це робити, ми розповімо у статті). Адже переносити з місця на місце двометрове рослина дуже складно. Якщо ви побачили, що юка жовтіє, можливо, їй не вистачає світла, і квітку потрібно переставити.
Полив юки повинен бути в літній час рясним, в період спокою – помірним. Взагалі, це рослина нормально переносить недолік вологи. Грунт перед поливом повинна добре просохнути. Після висихання верхнього шару потрібно ще почекати, залежно від віку рослини і розмірів горщика, два – чотири дні. Поливають кімнатну юку в теплу пору року раз у 8-9 днів при температурі не вище +22 градусів Цельсія, раз в 6-7 днів при температурі вище +22. У період спокою при температурі понад 18 градусів тепла поливати юку потрібно раз в два тижні, нижче – разів у 20 – 25 днів. Про надмірному поливі свідчать з’явилися чорні мошки і кислий запах грунту. Обприскувати листя кімнатної квітки звичайно не потрібно, але деякі квітникарі рекомендують робити це в сильну спеку і при занадто сухому повітрі.
Підгодовують рослина з квітня по серпень добривом для пальм або декоративно-листяних рослин. Роблять це раз на 15-20 днів, та не раніше ніж через місяць після обрізування або пересадки.
Висновок
У статті було розказано, як обрізати юку, коли саме і навіщо це слід робити. Були також названі найпопулярніші види цієї рослини і коротко описані правила догляду за ним у домашніх умовах. У процедурі обрізання, як і в самому догляді за юкою, немає нічого складного. Це невибаглива, але дуже красиве рослина, і при дотриманні всіх правил догляду за ним не буде особливих клопотів.
