Автономні системи пожежогасіння: особливості вибору, класифікація та види

Автономність і автоматизацію можна назвати відмінними характеристиками сучасних систем безпеки. Користувачів підкуповує їх надійність, простота експлуатації і що найважливіше – своєчасна реакція на загрозу. Такими властивостями володіють автономні системи пожежогасіння нового покоління, методики розробки яких регламентуються в документації СНиП. Втім, усталених правил, які б регулювали дану сферу, поки що не існує, про що свідчать і відсутність узгодженості і визначеності в поняттях «самоспрацьовує» та «автономні» системи.

Загальні відомості про автономному пожежогасінні

Мова йде про технічний засіб чи комплекс засобів, розрахованих на виявлення ознак пожежі, оповіщення про факт пожежі, безпосереднє гасіння вогню, а також на виконання спеціалізованих непрямих завдань на зразок перемикання контактів електричного сигналізатора тиску. Що стосується автономності, то під нею мається на увазі незалежність спрацьовування системи від інших пристроїв або оператора. Іншими словами, типовий комплекс такого роду обходиться без джерел енергії, засобів контролю, технічної підтримки і постачання. При цьому конструкційна реалізація автономної системи пожежогасіння може бути різною. Виділяють модульні установки, функціональне наповнення яких можна змінювати за рахунок інтеграції окремих компонентів, а також вузькоспеціалізовані автоматичні системи, розраховані на певні завдання сигналізації.

Оптимальний склад системи

На етапі проектування ставляться конкретні функції, які має виконувати установка. Якщо мова йде про комерційних об’єктах і приватних будинках без спеціальних вимог до технічної начинки, то відштовхуватися у виборі можна від традиційного набору пристроїв:

  • Пусковий механізм. На сьогоднішній день широко використовуються сигнально-пускові пристрої, робота яких передбачає перехід механічної енергії в електричну. Інша справа, що чутливі елементи, що реагують на ознаки загоряння, можуть розрізнятися.
  • Пристрої для гасіння вогню. Сьогодні популярні водяні, порошкові та газові установки автономної системи пожежогасіння, а в деяких випадках виправдовують себе й універсальні комплекси, які підтримують роботу з усіма поширеними засобами придушення вогню.
  • Пристрої для передачі сигналу на зовнішні лінії оповіщення. Забезпечують можливість інформування про факти загоряння у віддаленому режимі, наприклад, бездротового зв’язку операторів пожежних служб або власника об’єкта.
Цікаве:  Запах гару: причини появи, ефективні способи видалення, застосування підручних засобів і домашньої хімії

Комбінація зазначених вище функціональних компонентів дозволяє створити класичну автономну установку для виявлення ознак пожежі і його усунення. Причому найголовніше в характеристиках цих елементів знову ж буде незалежність від сторонньої апаратури і механізмів.

Класифікація систем за місцем застосування

У відповідності з нормативами забезпечення пожежної безпеки, у тому чи іншому вигляді системи пожежогасіння й сигналізації повинні мати будівельні, комерційні, транспортні та інші об’єкти. Але автономні системи краще себе виправдовують в замкнутих інфраструктурах, які самі по собі не завжди можуть гарантувати стабільне постачання обладнання, що експлуатується тими чи іншими ресурсами. До цільових об’єктів, де використовується автономна система пожежогасіння, можна віднести наступні:

  • Електрощити.
  • Гаражі, ДГУ.
  • Побутові, господарські та технічні приміщення.
  • Об’єкти незавершеного будівництва.
  • Складські, виробничі та комерційні приміщення будь-якої площі.

Відповідно, для кожного випадку застосовується самосрабатывающая встановлення відповідної конфігурації з певним принципом гасіння і подачі сигналу. Наприклад, при організації охорони електроустановок накладаються серйозні обмеження щодо використання вогнегасних матеріалів певних груп. І навпаки, для побутівок і гаражів може використовуватися і вода, і порошок з газовими сумішами.

Автономні системи пожежогасіння для транспорту

Високі ризики займання мають місце при виконанні ремонтних заходів у залізничних вагонах, відсіках суден, а також при експлуатації силових установок, що працюють на дизельному і бензиновому паливі. Для забезпечення захисту транспортної техніки використовуються спеціальні установки з датчиками фіксації вогню і підвищення температури. Наприклад, автономні системи пожежогасіння для автомобіля встановлюються біля двигуна, де мають потенційно небезпечні з точки зору загоряння зони. Спеціальні чутливі елементи у вигляді сенсорних трубок реагують на підвищення температури (близько 150-200 °С), моментально активізуючи пуск вогнегасної механізму. Існують і інші установки для транспортних засобів, які встановлюються в салонах. Працюючи за тим же принципом фіксації ознак пожежі, вони забезпечують захист водійських і пасажирських відсіків без необхідності підключення джерел живлення та підведення води.

Цікаве:  Бездротова система відеоспостереження: огляд обладнання, вибір і установка

Види матеріалів, що використовуються для гасіння вогню

В залежності від матеріалу захищаються поверхонь і предметів, а також умов застосування можуть використовуватися наступні речовини:

  • Порошок. Застосовується у випадках, коли не можна використовувати установки для розпилення хладона, води, вуглецю або піни. Спеціальний дрібнодисперсний порошок забирає на себе частину теплової енергії, «душили» загоряння. Вигідно відрізняється тим, що при гасінні не призводить до корозії металів і повністю безпечний для електротехніки.
  • Газ. Використовуються суміші з стиснутих і зріджених газів кшталт «Аргонита» і «Инергена». У процесі гасіння відбувається заміщення повітря газами, в результаті чого мінімізується вміст кисню в приміщенні і горіння затихає. Головним недоліком автономної системи газового пожежогасіння є його небезпечність для людей. Тому перед гасінням автоматично спрацьовує сигнал на евакуацію і тільки після видалення людей з приміщення починається розпилення активної суміші.
  • Піна. Це колоїдні системи, розпилюючи пухирці, наповнені інертним або вуглекислим газом. Генератори піни з дозаторами вимагають підключення до баків з розчином.
  • Вода. Не самий ефективний матеріал для вогнегасіння, але як і раніше використовується на виробництвах і в приватних будинках завдяки ціновій доступності і безпеки застосування для людей. Механізм вогнегасіння на воді передбачає розпилення через дренчерні та спринклерні пристрої, які спрацьовують автоматично завдяки вбудованим тепловим замках.

Вимоги до автономного пожежогасіння

Роблячи вибір системи пожежогасіння з незалежної експлуатацією, слід спиратися на наступні критерії оцінки:

  • Технічна простота. Чим доступніше реалізація механізму, тим вона надійніше та ефективніше.
  • Наявність бездротового управління. Можливість віддаленого оповіщення користувача є обов’язковою умовою експлуатації автономних систем пожежогасіння. Для дому можна в окремому порядку зробити налаштування на оповіщення позавідомчих служб пожежної охорони.
  • Енергоефективність. Чутливі елементи, датчики, сигнальні пристрої і пускові механізми в комплексі вимагають чималого обсягу енергії, що не тільки знижує економічність системи, але часом і нівелює якість автономності.
  • Можливість завантаження. Наявність інтелектуальних модулів для пуско-налагоджувальних робіт дозволить системі оперативно починати функціонування після аварій і збоїв незалежно від користувача.
Цікаве:  Як позбавитися від запаху в будинку: найбільш ефективні способи

Що ще необхідно врахувати у виборі?

Серед техніко-конструкційних параметрів слід врахувати дистанцію спрацьовування датчиків, характеристики каналів передачі сигналу, ступінь захисту корпусів обладнання і т. д. Все це буде мати значення при співвіднесенні конкретних модулів системи та умов їх застосування. Наприклад, автономна система пожежогасіння для приватного будинку може передбачати мінімальні дистанції спрацьовування сигналів, але при цьому мати високу ступінь ізоляційної захисту на рівні IP64 і вище. Також буде не зайвим передбачити і можливість інтеграції комплексу в систему захисту від злому.

Яким виробникам віддати перевагу?

У кожній сфері застосування протипожежних систем є свої передові розробники. Так, у сегменті аерозольних модулів для транспортних засобів і, зокрема, рухомих складів лідирують розробки підприємства «НПГ Гранит-Саламандра». Якщо акцент робиться на універсальні системи, які працюють на газових і водно-дисперсійних сумішах, то є сенс звертатися до пристроїв «Гарант-Р» з імпульсною дією. Широку лінійку систем автономного пожежогасіння «Буран-8» на порошкових речовин пропонує компанія «Эпотос». У її асортименті представлені різні модифікації пристроїв, які можна кріпити настінних і стельових способом.

Висновок

Забезпечення об’єкта системою автоматичного гасіння вогню – це лише частина робіт по його захисту. Навіть незалежні від сторонніх комунікацій системи автономного порошкового пожежогасіння вимагають техобслуговування після проведення настановних заходів. Вже в процесі експлуатації автоматична робота модулів повинна буде підтримуватися регулярним оновленням ємностей з активною речовиною, і супроводжуватися періодичною перевіркою сполучених комунікацій. Саме обслуговування та своєчасна діагностика гарантує ефективне спрацьовування системи у відповідальний момент без зволікань.

Comments are closed.