Кріплення натяжної стелі до гіпсокартону: технологія та рекомендації фахівців

Оформлення стель натяжними полотнами дає особливий естетичний ефект, який за дизайнерськими характеристиками перевершує всі традиційні способи обробки. Але технічно виконати таке оформлення досить складно. Завдання ускладнюється, якщо і оздоблення стін реалізована чутливим до механічного впливу матеріалом. Наприклад, популярний питання про те, як виконати кріплення натяжної стелі до гіпсокартонних листів (ГКЛ)? Несуча конструкція з технології монтажу фіксується до стіновий основі, але як бути, якщо і вертикальні поверхні приміщення оформлені естетичними, але крихкими панелями?

Базова технологія установки натяжних стель

Основне завдання майстра по установці полотнища на стелі полягає в його фіксації. Попередньо виконується цілий ряд підготовчих операцій від розмітки до прогріву оздоблювального матеріалу, але найвідповідальніший етап передбачає безпосередню фіксацію полотна до стін. Найбільш поширеним способом кріплення вважається гарпунний. Його використовують і в монтажі натяжної стелі до гіпсокартону. Фото, представлене нижче, демонструє фіксуючу гарпунну оснастку. До стін кріпиться спеціальний профіль, а в нього вже інтегруються пластикові гачки. Ця технологія відрізняється надійністю, але її можна використовувати тільки стосовно до полівінілхлоридним полотнищ. В якості альтернативи пропонуються клиновий і кліпсові способи фіксації натяжної матеріалу. У першому випадку застосовується штапікове клин з кріпленням в П-подібний профіль, а в другому – прищіпки-кліпси, які самі по собі виступають і несучої базою типу стельового плінтуса, і виконують функцію захоплення тканини.

Особливості фіксації натяжної стелі до ГКЛ

Гіпсокартонні панелі виконуються на композитній основі, структура якої доповнюється двома зовнішніми шарами картону. В серцевині знаходиться мінеральна гіпсова серцевина, як раз і забезпечує функції тепло — і звукоізоляції. Складність монтажних операцій з такою обробкою полягає в тому, що навіть захисні шари ГКЛ не здатні забезпечити достатній рівень надійності кріплення. Відповідно до стін натяжна стеля буде кріпитися не прямо до хисткою обробці з гіпсокартону, а через несучий каркас. Це свого роду підсилює конструкція, яку бажано виконувати з металевого оцинкованого профілю. Але важливо підкреслити, що каркас виконується до установки ГКЛ. Тобто аркуші фіксуються до профілів і надалі виступають базою для кріплення і стельового оздоблювального матеріалу.

Підготовка до монтажних заходів

Інструмент і витратні матеріали повинні готуватися з розрахунком на виконання установки натяжної полотна і каркаса для гіпсокартону. Розширений набір інструментів і матеріалів може виглядати так:

  • Для створення отворів в стіні потрібен електричний перфоратор з бурами діаметром 6-12 мм
  • Для закручування саморізів краще підготувати легкий шуруповерт, щоб рука не втомлювалася, оскільки точок кріплення натяжної стелі до гіпсокартону буде багато.
  • Окрема увага звертається на кошти теплового впливу. Для розігріву полотнища може знадобитися теплова гармата – електрична або газова.
  • Розмічальний інструмент. Бажано мати під рукою лазерний рівень або як мінімум звичайний бульбашковий нівелір з рулеткою і маркером.
  • Набір побутового інструменту рядового домашнього майстра – різноформатні викрутки, молоток, шпатель, монтажний ніж, ножівка, ножиці, плоскогубці і т. д.
  • З матеріалів потрібно безпосередньо кріплення, профілі та з’єднувальні краби з заглушками.

Монтаж несучого профілю

В першу чергу на всі стіни наноситься горизонтальна розмітка для кріплення металевих профілів. Для майбутніх контурів установки планок наносяться видимі лінії з кроком близько 1-1,5 м. При фіксації профілів не можна допускати ні вигинів, ні напуску на вузлах стику, тому спочатку робиться коректна і точна підгонка елементів під розміри приміщення. Причому важливо дотримати невеликий відступ від нижньої поверхні. Для компенсації напруги з тиском на металеві планки слід зробити відступ від підлоги на 10-15 мм. В верхній частині для зручного кріплення натяжної стелі до гіпсокартону виконуються підготовчі отвори або пази для установки зачепів. Бажано, щоб точками кріплення виступала заводська перфорація профілів – додаткову коригування елементів несучої конструкції слід звести до мінімуму.

Цікаве:  Обробка веранди: проект, планування, розрахунок грошових засобів, вибір якісного матеріалу, ідеї дизайну та оформлення

Виконання комбінованого стелі з двома рівнями

Панелі гіпсокартону можуть використовуватися не тільки при обробці стін, але і в конструкції самої стелі. В даному випадку буде описана технологія влаштування комбінованої системи з елементами підвісний і натяжна дворівневої конструкції.

З допомогою пластикових дюбелів і підготовлених точок кріплення в стіні монтуються бокові горизонтальні профілі для утримання нижнього рівня підвісного каркаса. На тильній стороні виконується той же вузол фіксації по бічних стін. Тут важливо розрахувати оптимальну товщину короба – близько 15-25 см. Даний спосіб кріплення натяжної стелі до гіпсокартону хороший тим, що дозволяє приховувати в ніші конструкції інженерні та електротехнічні комунікації. Товщина короба як раз і розраховується під них. Далі залишається лише закріпити бічні несучі профілі з горизонтальними перемичками, зміцнити кутові стики і натягнути полотно. Натяжна матеріал у такій конструкції зазвичай фіксується до суцільного профілю методом затиску, однак у залежності від характеристик тканини може використовувати і техніка спайки.

Метод застосування закладних конструкцій

У цій схемі застосовується не суцільний настінний профіль, а фрагментарний. Точніше, в ньому буде передбачатися приблизно 20-сантиметровий порожній відрізок для закладки дерев’яного бруса. І профіль, що складається з двох частин (верхньої короткою і нижній довгою), і брус кріпляться дюбелями або саморізами до стіновий основі. Далі вже суцільним способом фіксується гіпсокартонна плита, закриваючи і металеві профілі, і дерев’яну вставку. Важливо окреслити зону, в якій по висоті встановлений брус. На наступному етапі виконується кріплення багета для натяжних стель до гіпсокартону за допомогою саморізів. Зручність цього способу якраз полягає в легкої фіксації несучого профілю з зачепом до дерев’яного бруска через обробку ГКЛ. Потім залишається закріпити полотнище з допомогою комплектних гарпунів.

Кріплення полотна до стелі

Не виключений і варіант монтажу натяжної стелі в приміщенні з виконаною обробкою гіпсокартону, в якій відсутня підкладка з металевих профілів. Навіть якщо вони присутні, то їх неможливо буде визначити з точністю до знаходження отворів. В такій ситуації буде можливо тільки кріплення багета стельового типу. Тобто несучий профіль монтується до стелі. Для зручності виконання установки варто підготувати невелику підвісну конструкцію з закладкою з бруса. По периметру приміщення будуть фіксувати профілі з затискними механізмами для полотнища.

Загальні рекомендації майстрів по ходу роботи

Щоб стеля не забруднився в процесі монтажних заходів, бажано фіксувати тканинні полотна в останню чергу, коли буде прибрано все будівельне сміття. Також варто заздалегідь продумати систему освітлення. Наприклад, точкові світлодіодні світильники встановлюються разом з полотном, проте на етапі монтажу профілів слід підготувати електротехнічні комунікації для підключення приладу. У процесі кріплення натяжної стелі до стіни з гіпсокартону рекомендується виконувати і вентиляційні отвори, щоб при експлуатації конструкції в її ніші не накопичувався конденсат. Зазвичай для виконання цієї задачі в полотно інтегрується вентиляційна решітка з фіксацією до несучих профілів.

Висновок

Принципи пристрою декоративного натяжної стелі в приміщенні з гіпсокартонної обробкою в цілому відповідають стандартній технології. Різниця полягає в тому, що потрібно подолання сприйнятливого до динамічних навантажень шару облицювання стін. Простіше всього використовувати метод кріплення натяжної стелі до гіпсокартону з металевими профілями. Їх в будь-якому випадку доведеться монтувати як несучий елемент конструкції. Інша справа, що можуть застосовуватися різні конфігурації їх розміщення і способи безпосереднього кріплення.