Конфігурація і розведення контурів в опалювальній системі, визначає її ефективність та продуктивність. Від розташування труб і обігрівачів щодо джерел теплоносія буде залежати і економічна доцільність використання обладнання. На сьогоднішній день все більш популярною стає горизонтальна система опалення, яку цінують за функціональність і широкі можливості управління, але і вона не позбавлена недоліків.
Пристрій системи
До основних компонентів опалювальної інфраструктури даного типу відносяться труби, обігрівач, стояк, а також джерело гарячої води. Труби прокладаються так, щоб витримувалася мінімальна різниця по висотним рівнем з нагрівальним обладнанням. Це принципова відмінність від вертикальної розводки, в якій стояк пов’язує всі рівні споживачів, не відходячи в горизонтальну площину по поверхах. Чи означає це, що горизонтальна розводка системи опалення в багатоквартирному будинку не повинна мати свого вертикального стояка? Теоретично таке можливо, але лише на кілька поверхів. Акцент робиться не на підйом теплоносія, а на раціональну організацію контурів розподілу тепла на кожному висотному рівні окремо. Що стосується джерел теплової енергії нагрівання води здійснюється за допомогою бойлерів і котлів. Для підтримання достатнього циркуляційного зусилля в схему може включатися і відповідний насос.
Де застосовується?
Логічно припустити, що горизонтальна схема розподілу теплових контурів скоріше підходить для приватних будинків з індивідуальним опаленням. Але на практиці таку розведення успішно застосовують для поквартирного обслуговування в багатоквартирних будинках. Кожна квартира отримує свою гілку розподіляє теплового контуру з власним урахуванням, однак ніяких способів регуляції без спеціальної перемички не передбачається.
Але є і ще один аргумент на користь використання таких систем виключно в приватному інжинірингу – преміальність матеріалів. Дійсно, якщо вертикальні системи зазвичай базуються на металевих трубах, то горизонтальні монтуються з полімерних матеріалів з термостійким покриттям. Очевидно, що зшитий поліетилен PEX істотно підвищує вартість технічної реалізації такої схеми. Але саме надійність і довговічність цього матеріалу дозволяє застосовувати горизонтальні системи опалення в багатоквартирних будинках невисокого класу. Знижуються витрати як на виробництво, так і на технічне обслуговування системи. Наприклад, якщо для зварювальних робіт з металевими трубами у вертикальних стояках необхідно підключення зварника високої кваліфікації, то технологія складання контурів з пластикових труб під силу і домашньому майстрові. За допомогою нероз’ємних з’єднань легко виконати збирання конструкції і лише в крайніх випадках зшитий пропілен вариться спеціальними паяльними станціями в місцях стику.
Монтаж системи
Установка компонентів опалювальної системи і навіть прокладка трубопроводу можлива після завершення будівництва, однак рекомендується виконувати технічні операції з пусконалагоджувальними заходами по мірі спорудження будинку. Це дозволяє при необхідності робити коригування в проектних рішеннях на етапах оздоблювальних робіт. Найбільш трудомісткий процес організації горизонтальної системи опалення для водяного підлогового обігріву. В даному випадку буде потрібно пристрій бетонної стяжки вже поверх труб або нагрівальних матів. І навпаки, настінні конвектори та радіатори практично не вимагають виконання «брудних» робіт і монтуються до поверхонь за допомогою кронштейнів.
Засоби регуляції
В системах, організованих у багатоквартирних будинках, частіше використовуються найпростіші механічні термостати, за допомогою яких виконується настройка опалювального режиму. Відключати такі регулятори під час відсутності людей в цілях енергозбереження рекомендується тільки в одноквартирних будинках. Так як теплозахисні показники матеріалів перекриттів і внутрішніх стін нижче, ніж у зовнішніх поверхонь, після відключення горизонтальної системи опалення обігрів житла відбуватиметься за рахунок сусідських квартир. З цієї причини в житлових багатоквартирних будинках застосовуються термостати, обмежують можливості налаштування температурного режиму як за максимальним, так і за мінімальним значенням.
Однотрубні горизонтальні системи
Принципова схема горизонтального опалювального комплексу будь-якого типу передбачає забезпечення процесів подачі і відведення води. В зоні безпосередньої підводки в будь-якому разі повинно бути організовано підключення двох контурів, однак у видаленні від приладу подачу і злив води можна здійснювати і через одну трубу. Саме за цим принципом працює горизонтальна однотрубна система опалення, що дозволяє економити вільне місце і витратні матеріали при технічній організації інфраструктури. Але скорочення робочих контурів також дає і відчутні недоліки, пов’язані з швидким охолодженням теплоносія, зниженням керованості та динамічності системи. Однотрубна схема в основному використовується в приватних будинках, де є можливість забезпечення більш гнучкого регулювання, при необхідності компенсує недоліки такої розводки.
Двотрубні горизонтальні системи
Якщо в вищеописаної моделі для подачі і обратки працює лише одна труба, то в даному випадку ці процеси забезпечуються розділеними контурами. Тобто і безпосередній споживає прилад, і котельне обладнання будуть працювати з каналами без їх зв’язки між собою. Безумовно, двотрубна горизонтальна система опалення має цілий ряд переваг перед однотрубної. Вони виражаються в наступному:
- Кожен контур працює у своєму температурному режимі, тому на їх прогрів потрібно менше часу і енергії.
- З’являється можливість регулювання температури в залежності від погодних умов.
- Підвищується надійність роботи трубопроводу.
Якщо ж говорити про недоліки, то до них відноситься ускладнення монтажу і збільшення витрат на матеріали.
Променеві горизонтальні системи з двома трубами
Ще більш технологічно складна система опалення, в якій зростають плюси двотрубної схеми. Якщо горизонтальна розводка як така являє собою концепцію влаштування індивідуальної гілки з обігрівом для окремої квартири, то променева схема передбачає часткове відокремлення контурів вже всередині цієї гілки. Труби подачі і обратки передбачаються для кожного опалювального приладу. Що це означає на практиці експлуатації горизонтальної системи опалення? По-перше, більш точне, зручне та ефективне управління з зональної налаштуванням мікроклімату. По-друге, з’являється можливість організації контурів з власної запірною арматурою, системою автоматичного регулювання і т. д. З іншого боку, для повноцінного функціонування променевої моделі вимагається встановлення циркуляційних насосів розподільного колектора з можливістю охоплення всіх споживають контурів на гілці.
Переваги горизонтальної розводки
Сама по собі ідея розділеного опалення дає безліч експлуатаційних плюсів, які виражаються в зручності технічного обслуговування, більш точному обліку даних по витраті води і т. д. Наприклад, співробітники комунальної служби у разі ремонту або перевірки показників вимірювальних приладів зможуть працювати з конкретним вузлом, ніяк не впливаючи на роботу загальних контурів. Незалежність горизонтальної розводки в системах опалення багатоквартирного будинку дозволяє при необхідності виконувати заміну пошкоджених труб на окремих ділянках. Зберігається і можливість прихованої прокладки комунікацій, що не завжди допускається при установці вертикальних систем.
Недоліки горизонтальної розводки
Система досить складна, тому вимагає початкової розробки детального проекту з безліччю умов. Бажано, щоб технічне рішення складалося разом з проектом будинку, що дозволить витримати вимоги до інженерної системи, не змінюючи конструкцію самої будівлі вже після його будівництва. Є чимало претензій до горизонтальних систем опалення з причини їх завоздушивания. Наявність зайвого повітря в контурах знижує тепловіддачу, а також негативно позначається на циркуляції. Боротися з цією проблемою можна різними способами. Зазвичай виконується балансування контурів, а до конструкційних рішень можна віднести установку крана Маєвського, автоматичного повітрявідводчика або повітряного сепаратора.
Порівняння з вертикальною системою опалення
Знайти оптимальне рішення у виборі опалювальної системи дозволить порівняння аналізованого варіанта з традиційною вертикальною моделлю розводки. Одним з головних відмінностей можна назвати потужність, тобто обсяг теплової віддачі, який можна виразити і в якості ККД. За цим показником виграють вертикальні системи опалення. Горизонтальна ж модель в силу більш жорсткого поділу гілок не дозволяє їм повноцінно передавати теплову енергію один одному, в той час як стояки самі собою сприяють утриманню тепла в контурі. Також відзначається і різниця в управлінні системами. Вертикальна розводка більшою мірою орієнтується на зовнішній контроль з боку обслуговуючих служб, однак з боку користувача регулювання у неї менш розвинений інструментарій.
Висновок
Доставка і розподіл теплоносія по квартирах у багатоповерхових будинках – це базові завдання, які має вирішувати центральна система опалення. Інженери і конструктори намагаються оптимізувати їх, удосконалюючи обладнання, матеріали трубопроводів та сантехнічну арматуру, але самі схеми розміщення контурів принципово не змінюються. І горизонтальні, і вертикальні розводки в системах опалення себе виправдовують в багатоквартирних будинках за певним експлуатаційним характеристикам. Якщо ж говорити про майбутнє розвитку даних систем, то більш перспективним рішенням є горизонтальна модель. Пояснюється це саме її ухилом до підвищення незалежності опалювальних контурів, хоч і в рамках загальної інженерної інфраструктури.
