Залежність від магістральних мереж постачання – одна з головних проблем в комунікаційному облаштування заміських будинків. При всіх перевагах електричного та водяного опалення, газові котли на практиці застосування виявляються в рази вигідніше, але далеко не у всіх регіонах на сьогоднішній день вирішена проблема з доставкою блакитного палива. Тому в якості альтернативи багато вирішуються на використання газгольдерів. У відгуках власників відзначається чимало мінусів даного рішення, в числі яких істотні початкові витрати на обладнання і підключення, проте надалі ситуація виправляється в кращу сторону. Не обходиться і без негативних технічних нюансів експлуатації таких систем, але, про все по порядку.
Що являє собою система опалення «Газгольдер»?
Назва технологія отримала від ємності – газгольдера. Це резервуар місткістю від 3 000 до 10 000 л. Хоча у промисловості можуть використовуватися і газгольдери обсягом більш 50 000 л. Для приватного будинку площею 100 м2 рекомендуються моделі до 5 000 л, а для двоповерхових будівель – більше 9 000 л. Газгольдер виступає джерелом палива для котельного опалення, що працює на зрідженому газі. Тобто система працює за принципом побутового газосховища, підключеного до домашніх опалювальних комунікацій. Як підкреслюється у відгуках про газгольдері, автономне газове опалення такого типу в плані продуктивності не поступається централізованого теплопостачання. Але якщо підключення до магістральної лінії не гарантує стабільності роботи опалення, автономна система буде перебувати під повним контролем власника. Сучасні моделі таких резервуарів забезпечуються засобами контролю температури, тиску і герметичності, тому найменше відхилення від нормативних показників фіксується електронікою з подальшим сповіщенням і безпосередньо користувача та (у разі наявності відповідного договору) найближчій газової служби.
Особливості застосування газгольдера
Незалежність опалення може досягатися різними способами, але в кожному випадку передбачається використання власних джерел палива – дров, дизеля і того ж газу. Наприклад, котли можна підключати і до балонів, однак цей варіант виправдовує себе тільки в разі тимчасового опалення при скромних вимогах до вироблення теплової енергії. Проблема полягає в тому, що невеликі ємності вимагають частої заміни і, що найважливіше, регулярного підключення до споживає обладнання. У свою чергу, відгуки власників про газгольдерах свідчать про те, що об’єм приблизно 5 000 л в середньому режимі експлуатації витрачається протягом 6 місяців. У цьому полягає головна перевага використання таких газосховищ. Інша справа, що виникає проблема розміщення досить масивної конструкції. На прилеглому до будинку ділянці повинна бути вільна площадка для її установки.
Монтажні заходи
Газгольдери можна закопувати в грунт, а можна розміщувати на поверхні. Обидва варіанти установки мають свої плюси і мінуси. У випадку з підземним розташуванням викопується яма відповідного розміру, на дні якої виконується бетонна несуча основа. На ній розташовується конструкція газгольдера і фіксується металевими балками, тросами і стрічками з різних сторін. При наземної установки також виконується фундаментна платформа, на якій кріпиться корпус резервуара. Складність цього варіанту установки полягає в обов’язковому дотриманні дистанції від житлових будівель (20 м) дерев (5 м). Тобто на невеликій ділянці просто неможливо використовувати наземний газгольдер для приватного будинку. Відгуки власників підземних газосховищ також виявляють чимало експлуатаційних мінусів. Головним із них можна назвати складність технічної підтримки конструкції. Щільний контакт з грунтом передбачає поступове руйнування навіть високоміцних сталевих сплавів з антикорозійним покриттям. Для візуального контролю цілісності газгольдера періодично доведеться його розкопувати.
Обслуговування газгольдера
Основним заходом в обслуговуванні газосховища є періодична заправка паливом. Як правило, використовуються суміші бутану і пропану, процентне співвідношення яких варіюється залежно від місцевих кліматичних умов. Заправка виконується, коли вміст газу в ємності опускається до рівня близько 25%. Безпосередньо наповнення здійснюють спеціальні служби з газовозами і шлангами подачі палива, які занурюються в горловину газгольдера. Відгуки власників часто критикують непрофесіоналізм газопостачальних компаній, що надають подібні послуги. Тому, щоб не прорахуватися у виборі служби для заправки газгольдера, слід звертати увагу на наступні моменти:
- Наявність накладної з описом складу і якості наданої суміші.
- Використання спеціалізованих газових лічильників та рівнемірів для зняття показань обсягу палива.
- Розмір автопарку. Великі компанії завжди мають у розпорядженні 4-5 газовозів для покриття потреб споживачів у періоди сезонного ажіотажу.
- Наявність шлангів потрібної довжини. Заздалегідь слід оцінити, на яку відстань в умовах конкретної ділянки автоцистерна зможе направити шланг (в середньому від 20 до 50 м).
Відгуки про безпеку системи
При всіх плюсах газопостачальних комунікацій, загроза вибуху завжди була і залишається головною причиною відмови від застосування таких систем. Однак користувачі досить рідко повідомляють про аварії і навіть витоках при використанні газгольдерів для заміського будинку. Відгуки власників відзначають, що при дотриманні правил наповнення ємності і регулярної діагностики можна виключити порушення в роботі обладнання. У свою чергу, фахівці вказують на те, що найбільш вірогідним фактором загрози може стати переповнення газгольдера. З цієї причини, знову ж, професійні служби газової заправки за допомогою лічильників виробляють наповнення лише до 85 %.
Питання ціни
Основні витрати користувач понесе на початковому етапі організації системи. Найбільш різкі відгуки власників газгольдерів стосуються його цінника, який може становити 150-350 тис. руб. Моделі початкового рівня пропонують фірми Deltagaz і VPS, а більш надійне преміальне обладнання Chemet обходиться більш ніж в 300 тис.
Що стосується витрат на установку і підключення, то земляні роботи вкладаються в 20-25 тис., а монтаж з кріпильними операціями може коштувати 80-100 тис. Зрозуміло, при замовленні обладнання «під ключ» з комплексної установкою і подальшим обслуговуванням у однієї фірми можна розраховувати на зниження суми на 15-20 %. Що стосується відгуків власників газгольдерів про вартість опалення в процесі експлуатації, то вони в цілому є позитивними, так як 1 л зрідженого газу коштує близько 15 руб. тобто на будинок площею 100 м2 потрібно приблизно 30-35 тис. в рік.
Поради з організації системи «Газгольдер»
В першу чергу газовики рекомендують купувати тільки обладнання заводського виконання, яке має сертифікацію по ГОСТу. Причому бажано, щоб установкою також займалася реалізує компанія, в штаті якої є інженер, знайомий з усіма нюансами технічного пристрою конкретного газгольдера. Для опалення приватного будинку бажано купувати моделі невеликої ємності, достатньої для підтримки постачання протягом півроку. Також не варто економити на сучасній електроніці та автоматичних системах контролю – вони не тільки підвищать безпеку експлуатації обладнання, але і позитивно позначаться на ергономіці управління.
Висновок
Автономні системи опалення є оптимальним вибором для власників заміських будинків. Важливо, щоб система відповідала вимогам в плані продуктивності теплової енергії, а також була надійною і зручною в застосуванні. При грамотній експлуатації цим характеристикам цілком може відповідати опалення газгольдерів. Плюси і мінуси даного рішення слід ретельно зважувати і співвідносити з конкретними умовами застосування. Наприклад, для великої ділянки зовсім не буде проблемою розміщення великого резервуара. З іншого боку, перебування в холодному регіоні підвищує вимоги до газових сумішей, що обумовлює необхідність їх модифікації – відповідно, не стільки очевидною буде і економія на газовому опаленні як такому.
